Правові колізії регулювання публічних закупівель за програмою Ukraine Facility після змін від 1 вересня 2026 року
Анотація
У статті досліджено правові колізії, що виникають у регулюванні публічних закупівель, які фінансуються за програмою Ukraine Facility, після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 957 від 15.07.2026. Проаналізовано розбіжність вартісних меж між загальним і спеціальним розділами Особливостей № 1178, суперечність між правом вибору способу закупівлі за Особливостями № 1178 та обов'язком використання електронного каталогу за ПКМУ № 1554, а також практичні проблеми підтвердження країни походження товару за статтею 43 Митного кодексу України у поєднанні з вимогами Регламенту ЄС 2024/792. Запропоновано підходи до документального обґрунтування рішень замовника, що знижують ризик встановлення порушень за результатами моніторингу.
Ключові слова: публічні закупівлі, Ukraine Facility, План України, Особливості № 1178, вартісні межі, електронний каталог, походження товару, санкційні обмеження ЄС, моніторинг закупівель.
Постановка проблеми
Реалізація Плану України в межах інструменту Ukraine Facility передбачає спрямування значних обсягів бюджетних коштів через процедури публічних закупівель. Водночас нормативне регулювання таких закупівель формувалося поетапно: спеціальний розділ Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178, був доданий постановою № 1254 від 25.09.2025, тоді як загальні положення Особливостей зазнали суттєвого оновлення постановою № 957 від 15.07.2026, яка набрала чинності 1 вересня 2026 року.
Наслідком такої етапності стало утворення нормативних розбіжностей, які замовник зобов'язаний враховувати, але щодо яких відсутні офіційні роз'яснення. Практична значущість проблеми полягає в тому, що помилка у виборі процедури або в переліку підтвердних документів кваліфікується органом державного фінансового контролю як порушення законодавства у сфері закупівель.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Питання адаптації національного законодавства про публічні закупівлі до вимог донорського фінансування розглядаються переважно в оглядових матеріалах фахових видань та роз'ясненнях Міністерства економіки України. Водночас комплексний аналіз саме колізійних положень, що виникли після змін від 1 вересня 2026 року, у наукових джерелах наразі відсутній, що й зумовлює актуальність цього дослідження.
Мета статті
Виявити та систематизувати правові колізії в регулюванні закупівель за програмою Ukraine Facility станом на вересень 2026 року та запропонувати механізми їх подолання на рівні документального забезпечення закупівлі.
Виклад основного матеріалу
1. Колізія вартісних меж
Постанова № 957 змінила пункти 10 і 11 Особливостей № 1178, установивши диференційовані вартісні межі залежно від категорії замовника: для звичайних замовників — від 200 тис. грн на товари і послуги та від 1,5 млн грн на роботи; для замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, — від 1 млн грн та від 5 млн грн відповідно.
Спеціальний розділ Особливостей, що регулює закупівлі за Планом України, зазначеною постановою не змінювався. Відтак для закупівель за кошти Ukraine Facility продовжують діяти межі: 100 тис. грн для товарів і послуг, крім послуг з поточного ремонту, 200 тис. грн для послуг з поточного ремонту та 1,5 млн грн для робіт.
Утворюється ситуація, за якої закупівля одного й того самого предмета вартістю 150 тис. грн за загальними правилами не потребує проведення відкритих торгів, а за кошти програми — потребує. Вартісний поріг для донорського фінансування виявляється удвічі нижчим за загальний, що суперечить логіці спрощення процедур і створює додатковий ризик для замовника, який застосовує звичні алгоритми.
2. Колізія способу закупівлі: право вибору проти обов'язку
Особливості № 1178 надають замовникові право обрати спосіб закупівлі товарів вартістю від 100 тис. грн у межах Плану України: відкриті торги або електронний каталог. Натомість ПКМУ № 1554, що регулює використання освітньої субвенції «Нова українська школа», зобов'язує замовника здійснювати закупівлю товару вартістю від 100 тис. грн виключно через електронний каталог.
Зазначена суперечність має практичний вимір: під час моніторингу орган державного фінансового контролю ставить питання про виконання вимоги ПКМУ № 1554 та фіксує порушення, не беручи до уваги наявність права вибору за Особливостями № 1178. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає відповідальності за недотримання ПКМУ № 1554, що додатково підкреслює неузгодженість правового регулювання.
Окремо слід зазначити, що електронний каталог станом на вересень 2026 року не містить механізму підтвердження відповідності товарів вимогам Рамкової угоди: порядок додавання таких товарів нормативно не затверджений, перелік необхідних документів відсутній. Отже, норма, яка спрямовує замовника до каталогу, входить у суперечність із вимогами донора щодо прийнятності країн походження.
3. Колізія порогів застосування специфікації каталогу
За Особливостями № 1178 замовник може визначати характеристики товару в межах специфікації електронного каталогу до досягнення суми 500 тис. грн. За ПКМУ № 1554 аналогічний обов'язок виникає вже від 100 тис. грн для комп'ютерного та мультимедійного обладнання. Різниця у п'ять разів створює невизначеність щодо того, яку норму застосовувати за умови фінансування закупівлі з кількох джерел.
4. Проблема підтвердження країни походження товару
Регламент ЄС 2024/792 установлює вимогу щодо походження товарів і матеріальних ресурсів з прийнятних країн. Національне законодавство визначає закритий перелік документів, що підтверджують походження: згідно зі статтею 43 Митного кодексу України це сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження, декларація про походження товару та сертифікат про регіональне найменування.
Практика свідчить, що учасники процедур закупівель подають, а замовники приймають документи, які не належать до цього переліку: сертифікати відповідності, сертифікати якості, декларації про відповідність, сертифікати систем управління якістю, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, технічні паспорти. Такі документи підтверджують якісні характеристики товару, але не його походження, унаслідок чого закупівля не відповідає вимогам донора.
Додаткова складність виникає щодо комплектувальних виробів: за значної частки компонентів з неприйнятної країни товар у цілому може не відповідати вимогам Регламенту, при цьому механізм визначення такої частки нормативно не врегульований.
5. Санкційні застереження та строк чинності підтвердних документів
Вимоги щодо відсутності санкцій Європейського Союзу поширюються не лише на учасника процедури, а й на його кінцевих бенефіціарних власників, учасників (акціонерів) та субпідрядників. Підтвердженням слугує документ, сформований засобами офіційного ресурсу sanctionsmap.eu, не раніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Переможець процедури подає відповідні документи у строк до п'яти календарних днів з дня визначення його переможцем.
Стислість зазначених строків за відсутності типової форми тендерної документації для закупівель за програмою призводить до того, що вимога не відображається в документації завчасно, а учасник дізнається про неї на етапі, коли виконати її технічно неможливо.
Висновки
Проведений аналіз дає підстави для таких висновків.
По-перше, етапність нормотворення у сфері закупівель за програмою Ukraine Facility призвела до утворення щонайменше чотирьох груп колізій: вартісних меж, способу закупівлі, порогів застосування специфікації електронного каталогу та підтвердження походження товару.
По-друге, за відсутності офіційних роз'яснень і типової форми тендерної документації ризик неправильного застосування норм покладається виключно на замовника, який при цьому не має нормативно визначеного алгоритму дій.
По-третє, дієвим механізмом зниження ризику на рівні окремої закупівлі є попереднє письмове обґрунтування рішення замовника з посиланням на обидві конкуруючі норми, складене до оприлюднення оголошення, а також наскрізне узгодження формулювань тендерної документації, додатків і проєкту договору.
Перспективою подальших досліджень є аналіз практики органу оскарження та судової практики щодо застосування спеціального розділу Особливостей № 1178 після формування достатнього масиву рішень.
Список використаних джерел
- Про здійснення публічних закупівель : постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану).
- Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України № 1178 та № 1275 : постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957.
- Про внесення змін до Особливостей здійснення публічних закупівель : постанова Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1254.
- Постанова Кабінету Міністрів України № 1554 (щодо використання освітньої субвенції «Нова українська школа»).
- Регламент (ЄС) 2024/792 Європейського Парламенту та Ради про створення Українського фонду (Ukraine Facility).
- Митний кодекс України : Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI, стаття 43.
- Про публічні закупівлі : Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII, стаття 16.
- Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 164-14.
- Про санкції : Закон України від 14.08.2014 № 1644-VII.
Практичний результат дослідження
Викладені підходи реалізовані у двох комплектах тендерної документації за типовою формою — для стандартної закупівлі та для закупівлі за програмою Ukraine Facility. Шість розділів і шість додатків із наскрізно узгодженими формулюваннями. Бюджетним установам — рахунок-фактура та акт наданих послуг.
Переглянути комплектиСтаття має інформаційно-аналітичний характер і не є юридичною консультацією. Відповідальність за зміст оприлюдненої тендерної документації несе замовник. Цитування з посиланням на джерело вітається.